-
НОТАТКИ ДО ВІРШІВ
- 1.
Франческо з Ассізі, святий
містик, поет, засновник
чернечого чину францісканців
(1182-1226).
Повернутися
2.
Свята Єлисавета Тюрінґська, як
розказує леґенда, виносила з
палацу свого жорстокого
чоловіка хліб для убогих. Коли
він зустрів її на дорозі й
велів показати, що вона несе
загорнуте в одежу, побачив під
наміткою тільки тоянди.
Повернутися
3.
Пасмо Органів у штаті
Ріо-де-Жанейро.
Повернутися
4.
Жáмбо — дерево, що має плоди з
рожевим м’якушем.
Повернутися
5.
Chorinho (шоріньйо) — здрібніла
форма від “шóро”, жанру музики
бразильського північного
сходу.
Повернутися
6.
Багія — північно-східний
бразилійський штат.
Повернутися
7.
Олександрія — пристань при
гирлі Нілу, закладена
Олександром Великим, опісля
столиця Єгипту, осередок
культури і науки, де
знаходилася славна бібліотека,
спалена при облозі Цезаря в 47
році до Христа.
Повернутися
8.
Палюх — великий палець.
Повернутися
9.
Святий Онуфрій — пустельник,
зображений в іконографії з
довгою бородою, що прикриває
голе тіло.
Повернутися
10.
Торквато Тассо — італійський
поет (1544-1595), автор численних
поезій, епопеї “Визволений
Єрусалим” та пасторальної
драми “Амінта”.
Повернутися
11.
Феррара — місто в північній
Італії. В XV-XVI ст. було важливим
політичним і культурним
центром.
Повернутися
12.
Віллянелля — італійська пісня
XVI ст.
Повернутися
13.
Джанікольо — назва одного з
пагорбів Риму.
Повернутися
14.
Форум Романум — староримський
ринок між Капітолійським та
Палятинським пагорбами.
Повернутися
15.
Палятин — один із сімох
пагорбів Риму.
Повернутися
16.
Терми Каракаллі — купальні, що
їх збудував римський імператор
Марк Аврелій.
Повернутися
17.
Циркус Максимус — найбільший
цирк, побудований у Римі за
часів Тарквінія Гордого.
Повернутися
18.
Марк Аврелій — римський
імператор 161-180 по Хр.
Повернутися
19.
Мамартин — відома в’язниця в
Римі, де був ув’язнений Святий
Петро.
Повернутися
20.
Санта Марія Маджоре — назва
костьолу в Римі.
Повернутися
21.
Ромул і Рем — за леґендою
засновники Риму, що їх плекала
вовчиця
Повернутися
22.
Піза — місто в області Тоскани,
славне архітектурними
пам’ятками XII-XV ст.
Повернутися
23.
Юкатан — південно-східна
частина Мехіко.
Повернутися
24.
Буґенвіль — субтропічна,
кущевидна рослина.
Повернутися
25.
Ошóссі, Ошýм, Ошаля
— африканські боги.
Повернутися
26.
Гебан — чорне дерево.
Повернутися
27.
Іпé — тропічне дерево з жовтим
або фіолетовим цвітом.
Повернутися
28.
Хоефори — античні жертвоносці.
Повернутися
29.
Ісус Доброї Смерти — святиня у
Сальвадорі (Багія).
Повернутися
30.
Жакарандá — тропічне дерево з
голубим цвітом.
Повернутися
31.
Евридика — дружина Орфея,
якому не вдалося повернути її з
Гадесу до життя.
Повернутися
32.
Пенелопа — вродлива, цнотлива
і вірна дружина Одіссея, мати
Телемаха.
Повернутися
33.
Кассандра — троянська
королівна. Аполлон, закоханий у
Кассандру, наділив її даром
пророцтва, але, коли вона
зневажила любов бога, її
пророкуванням ніхто не вірив.
Повернутися
34.
Пентезілея — дочка Ареса і
Отрери, владарки амазонок. Під
час Троянської війни
Пентезілея прийшла на допомогу
мешканцям Трої. За мітом
Пентезілею під Троєю вбив
Ахіллес, який потім, вражений
її вродою, закохався в мертву.
Повернутися
35.
Єва — жінка Адама, перша жінка
і прамати людського роду.
Повернутися
36.
Рахиль — друга жінка патріярха
Якова. Пророк Єремія, описуючи
нещастя і полон Юдеїв,
змальовує Рахиль, як праматір
Ізраїльтян, що оплакує
погиблих синів.
Повернутися
37.
Самаритянка — біблійна
постать з Нового Завіту.
Повернутися
38.
Джульєтта — героїня трагедії
Шекспіра “Ромео і Джульєтта”.
Повернутися
39.
Нана — куртизанка, героїня
одноіменного роману Еміля
Золя.
Повернутися
40.
Ярославна (Євфросинія), донька
Ярослава Осмомисла, дружина
Ігоря Святославича,
прославлена у “Слові про Ігоря
похід”.
Повернутися
41.
Марія Богуславка — героїня
одноіменної думи.
Повернутися
42.
Катерина — героїня
одноіменної поеми Тараса
Шевченка.
Повернутися
-
НОТАТКИ ДО ВІРШІВ
- © Віра Вовк — авторка віршів.
© Роман Бабовал — упорядник Віртуальної Антології і редактор Web-сторінки.
-
-