---

ВІРТУАЛЬНА АНТОЛОГІЯ ПОЕЗІЇ НЬЮ-ЙОРКСЬКОЇ ГРУПИ

---

ВІРА  ВОВК

(1926)

Біо-бібліографічна довідка

---

ВІРА  ВОВК

Її справжнє прізвище — Віра Селянська. Народилася вона в Бориславі, в родині лікаря та учительки. Дитинство провела в гуцульському містечку Кутах і середню освіту почала у Львові (один рік гімназії). За більшовицької окупації вона опинилася з родиною в Дрездені, де закінчила середню школу. Після війни Віра Вовк вступила до університету в Тюбінґені, де вивчала германістику, музикологію та славістику. Продовжувала студії в Мюнхені, а згодом переїхала через Францію до Бразилії. Спершу працювала гімназійною вчителькою, а відтак стала студенткою Державного Університету в Ріо-де-Жанейро. Здобула науковий ступінь доктора філософії і стала професором, а від 1957 року головою катедри германістики в цьому університеті.

З членами Нью-Йоркської Групи Віра Вовк познайомилася наприкінці 1959 року, коли приїхала на рік до Нью-Йорку. Від того часу вона в постійному контакті з поетами Групи.

Творчий доробок Віри Вовк — широкий і багатогранний. На еміґрації (Мюнхен, Ріо-де-Жанейро, Нью-Йорк) і в Україні (Київ) авторка видала чималу кількість книг поезій, як також і прози, театральних п’єс та перекладів (з португальської, німецької, французької мов на українську, та з української на португальську і німецьку). Її творча діяльність була нагороджена многими визначними преміями. Між іншими, Віра Вовк отримала літературні премії імені Івана Франка в Чікаґо (1957, 1979, 1982) і Києві (1990), як також премію Благовість (2000).

Віра Вовк — член Національної Спілки Письменників України.

---

ТВОРЧІСТЬ  ВІРИ  ВОВК     (невичерпний список)

ПОЕЗІЯ

“Юність” (Мюнхен, 1954)
“Зоря провідна” (Мюнхен, 1955)
“Елегії” (Мюнхен, 1956)
“Чорні акації” (Мюнхен, 1961)
“Любовні листи княжни Вероніки до кардинала Джованні-Баттісти” (Мюнхен, 1967)
“Каппа Хреста — Kappa Crucis” (Мюнхен, 1969)
“Меандри” (Ріо-де-Жанейро, 1979)
“Мандаля” (Ріо-де-Жанейро, 1980)
“Жіночі маски” (Ріо-де-Жанейро, 1993)
“Молебень до Богородиці” (Ріо-де-Жанейро–Женев, 1997)
“Писані кахлі” (Ріо-де-Жанейро, 1999)
“Віоля під вечір” (Київ, 2000)
“Поезія” (Київ, 2000) — підсумкова книга, до якої ввійшли всі раніше видані збірки разом із додатковими, що вперше в ній друкуються і детальний список яких знаходиться на Веб-сторінці “Список використаних видань і відповідних copyrights ©”.


ПРОЗА

“Леґенди” (Мюнхен, 1954)
“Казки” (Мюнхен, 1956)
“Духи й дервіші”, повість (Мюнхен, 1956)
“Вітражі”, повість (Мюнхен, 1961)
“Святий гай”, оповідання українською та португальською мовами (Ріо-де-Жанейро, 1983)
“Карнавал”, оповідання (Ріо-де-Жанейро, 1986)
“Проза” (Київ, 2001), підсумкове видання, до якого — крім раніше вже опублікованих творів — увійшло чимало оповідань, що появилися були в еміґраційній періодиці, як також таких, що вперше друкуються у цій книзі.


ТЕАТР

“Смішний святий” (Нью-Йорк, 1968)
“Триптих до циліндрових картин Ю. Соловія” (Ріо-де-Жанейро, 1982)
“Іконостас України” (Ріо-де-Жанейро,1988; Київ, 1991)
“Вінок троїстий” (Ріо-де-Жанейро, 1991)
“Казка про вершника” (Ріо-де-Жанейро, 1992)
“Зимове дійство” (Ріо-де-Жанейро, 1994)
“Весняне дійство” (Ріо-де-Жанейро, 1995)
“Настася Чагрова” (Київ, 2001)
“Козак Нетяга” (Київ, 2001)
“Крилата скрипка” (Київ, 2001)
“Театр” (Київ, 2002) — підсумкова книга, до якої ввійшли всі раніше видані драми разом із додатковими, що вперше в ній друкуються.


ПЕРЕКЛАДНІ  ВИДАННЯ

“Antologia da literatura ucraniana”, португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1959)
“Lendas ucranianas”, португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1959)
“Relógio solar” (Ріо-де-Жанейро, 1964) — переклади власних творів португальською мовою.
“Зелене вино” (Нью-Йорк, 1964) — антологія модерної португальської та бразилійської поезії.
“Girassol. Antologia da Moderna Poesia Ucraniana”, португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1966)
“Ґітанджалі”, Рабіндранат Тагор, з англійської мови (Мюнхен, 1966)
“Благовіщення Марії”, Поль Кльодель, драма, з французької мови (Мюнхен, 1968)
“Верхів’я Мачу Пічу”, Пабльо Неруда, поема, з еспанської мови (Мюнхен, 1970)
“Galos bordados. Contos ucranianos”, португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1972)
“A canoe no mar. Contos ucranianos”, португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1972)
“O Cântaro. A nova arte ucraniana” (Ріо-де-Жанейро, 1973) — антологія модерної української поезії португальською мовою.
“Гостина старої дами”, Фрідріх Дюрренмат, п’єса, з німецької мови (Мюнхен, 1974)
“Чотири драми”, Федеріко Ґ. Льорка, з еспанської мови (Нью-Йорк, 1974)
“Der Baum. Ukrainische Kunst Heute (anthologie)”, антологія поезій німецькою мовою (Ріо-де-Жанейро, 1975)
“Viburno rubo. Antologia da literatura ucraniana dos seus princípios até 1950”, антологія поезій португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1977)
“Шість віршів”, Шарль Бодлер, з французької мови (Штутґарт, 1978)
“Fabulas”, Григорій Сковорода, португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1978)
“O sohno”, Тарас Шевченко, поема “Сон” португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1980)
“Moises”, Іван Франко, поема “Мойсей” португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1981)
“Cruz de pedra”, Василь Стефаник, “Кам’яний хрест” португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1982)
“Don Juan”, Леся Українка, драма “Камінний господар” португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1983)
“Contos populares ucranianos”, португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1983)
“Sombras dos ancestais equecidos”, Михайло Коцюбинський, “Тіні забутих предків” португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1985)
“Renovos de mitos”, Віра Вовк, португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1986)
“Cancioneiro de natal”, збірка колядок португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1988)
“Marussia”, Марко Вовчок, “Маруся” португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1988)
“Cânticos da primavera”, португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1989)
“Jarra Eslava”, Богдан Ігор Антонич, збірка поезій португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1989)
“Dia verde”, Василь Голобородько, збірка поезій португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1991)
“Asas”, Іван Драч, збірка поезій португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1993)
“Colméia – O Grupo de Nova York”, антологія поезій Нью-Йоркської Групи, португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1993)
“Signos”, Мукола Воробйов, збірка поезій португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1994)
“O caminho”, Валерій Шевчук, проза португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1995)
“O fogo sagrado”, Ігор Калинець, збірка поезій португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1997)
“Luzes na agua”, Ліда Палій, “Світла на воді” португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1997)
“O castiçal”, Василь Симоненко, Іван Світличний і Василь Стус, португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1998)
“Rio montes”, Софія Майданська, збірка поезій португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1998)
“Estórias”, Мукола Вінграновський, оповідання португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1998)
“Solo na flauta”, Ірина Жиленко, збірка поезій португальською мовою (Ріо-де-Жанейро, 1999)


Роман Бабовал, 2002

---

© Віра Вовк — авторка віршів.
© Роман Бабовал — упорядник Віртуальної Антології і редактор Web-сторінки.

---

         

  НАЗАД ^НАВЕРХ ДАЛІ  

---

   

^{До змісту “ Віртуальна Антологія Поезії Нью-Йоркської Групи ”}  

 

---