ПОРАЗКА

Січень
вимучив мене,
як сука-
жінка,
я тільки чую,
як дощ
надворі
падає
на свої м’які
коліна,
і я молюся до Тебе
знову,
о, Боже,
в дерев’янім
небі —
Ти виглядаєш,
як маленька,
брудна
жарівка.

Наверх до змісту





СЕРПЕНЬ

Під рапавим
небом
бляшаний
краєвид,
дерева
форми кривавих
плям,
люди, порожні,
і такі, що валяться,
як будинки,
між порожніми
паркувальними майданами,
цвіте сміття,
солодкавий
запах часу
в повітрі,
очі
бачать
спеку.

Наверх до змісту





БЕЗСОННИЦЯ

Не можу спати
вночі,
встаю,
щоб напитися молока,
коли воно гріється
на кухні,
нараз ноги
складаються підо мною,
мов польове крісло,
я падаю
на коліна,
притискаю чоло
до підлоги,
перед Богом,
що з часом виявляється
великим,
білим
холодильником.

Наверх до змісту