на твоїх устах
цвіте рожево
галузка вишні
цілую
недоспілі пуп’янки
й наповнююся
червоними овочами
така багата
така кругла

ти зриваєш
одну вишеньку
і відходиш
таким спілим
у блакитний сад

Наверх до змісту







не можемо
розмотати вузликів
в очах
що нам їх
ніч зав’язала
відтак
знаємо що
вузловий ритуал
продовжуватиметься
що наповнить вщерта
нашими пристрастями
нічні дзбани
і ми
обкрадені
призабудемо день

Наверх до змісту







твоє тіло
розлилось морем
по берегах
моїх чуттів
сп’янівши хвилями
виплескує музику
по прибережних камінцях
потопаю ціла
в твоїх водах
і мрію
запрягти припливи й
відпливи
у морські коні
зануривши лице в густі гриви
промчати
скаженілими хребтами вод
у досвітнє потойбіччя ...

Наверх до змісту







розтулюю для тебе
спрагу
але місяць
не ти
скривленою лійкою
вливає в мене
трохи
срібної роси
і засипаю
вогко
несповнено

Наверх до змісту







твоє око
знов зісльозилось
немов по ньому
ходить
нага заблукана
бездомна порошинка

ти так думаєш, правда ?

а це я
танцюю
по випуклостях
твого зору
і стікаю
кришталева
по самотньому
обличчі

Наверх до змісту







задумана
в краплину дощу
потрапляю
у вулички й
закамарки твого тіла

на одній з вуличок
зустрічаю тебе
молодшого
на тисячу років
простягаєш руку
до моїх уст
і пишеш на них
одне слово :
народження

коли підношу очі
тебе немає
тільки тавро
твого дотику
вагітніє питанням
на моїх устах

Наверх до змісту





ЦИГАНКА

подай долоню
архіпелаг долі
а розкажу тобі
про дерево
яке вирощуєш
у своїм серці

подай долоню
дзеркало любови
а скажу тобі
як довго зеленітимуть
його очі
на цьому дереві ...

Наверх до змісту







наше кохання
подерте на зустрічі
і клапті
випадкових днів
що тріпочуть
залякано
на вітрі
шукаючи пристані
у наших тілах

Наверх до змісту







коли пристрасно
цілуєш
моє тіло
не знаєш що
у ньому пливе
ніч
замість крови
тому я
темнію з кожним днем
ще й тобі
краду останки
ясности

Наверх до змісту







на подушці
дві
крихкі
соломинки пальців

в одну
вдихаю сон
для тебе
і ти сниш
мої уста

в другу ти
вливаєш сльозу
а я спиваю
твоє око
й освячуюся

між нами
дві крихкі
соломинки пальців
мов розгрішення

Наверх до змісту







шелест
падаючого листя
мов твоє
молитовне шепотіння
викликує мене
з трав

а я пахну сіном

Наверх до змісту







як помічу
що любов
мов шовкова тканина
протирається місцями
тоді
пришию латки
з твого погляду
в кволих кутках

Наверх до змісту







говориш до мене
музикою
гірського потічка
тому я
ціла мокра

Наверх до змісту







твій безголосий крик
порву
на кусники квітів
з засушених пелюсток
сплету вінок
якого
ні тобі
ні мені
не донести
до вівтаря любови

Наверх до змісту





СТИЛІЗОВАНІ  ГАЙКУ


1.

твоє обличчя
розщепилось на кінчихах
моїх нервів



2.

у вусі — шкірка
твоєї пісні прилипла
і голубить



3.

бачу тебе прозорого
в краплині молитви
і тужу



4.

твоя любов —
тече прозорою річкою
в моїм серці



5.

розкриши мене
на зернятка й посади
в клітини рук



6.

без тебе — ніч
заходить мені у вічі
й заливає зір



7.

припливи до мене
на росі ока й звогчи
мені уста



8.

пробуджуюся
в музиці твого тіла
я — його струна



9.

твоє тіло — це
матерія що називається
добро



10.

мою шовкову нагість
прикриваєш
ранковим віддихом



11.

вливаєш в мене
сім’я й доглядаєш як
добрий городник



12.

в моєму лоні
кругліє твоя мрія
мені вагітно



13.

поглянь на мене —
твої дотики сплять
на моїм обличчі



14.

скажи милий
чому зірки поселились
в моїм волоссі



15.

літня спека
роздягає наші пристрасті
і ми нагі



16.

твій язик — це ще
один цвях для розп’яття
моєї спраги



17.

запроси місяць
на наше кохання хай
і нас освітить



18.

миска усміху
у долонях розливається
похіттю



19.

по наших тілах
котиться нагий місяць —
роздягає нас



20.

твоє тіло —
хустина проколена
колючками сосок



21.

на простиралі
ясніють твої очі
білим спомином



22.

не зігнешся вже ніколи
бо я росту деревом
в тобі



23.

снилися мені
твої уста немов два
схрещені списи



24.

на устах
докори попеліють
і облітають глухо



25.

вітер вліз тобі
у черевики й жене
я залишаюсь



26.

на прощання
даруватиму тобі паличю
місяця



27.

любов теж старіється
закриває очі
і відходить



28.

ця тиша кругом нас
це молитва дерев
за нашу любов



29.

після розлуки
розливаю уста
на твоє обличчя



30.

в твоїм погляді
спіють малини парко
і манять мене



31.

моє волосся
на твоїм лиці мов
струги водопаду



32.

зарази мене
вічністю своїх уст
і вогнем пристрасти



33.

твій поцілунок
холодний як обручка
з підмізинного



34.

в наших очах
відбивається захід сонця
і сумерк нас



35.

приходиш звуком
осінніх дерев і ...
зжовклою казкою



36.

з-під твоїх брів
витікають ревнощі
мов слизькі гадюки



37.

твої погляди
як гайку — пахнуть сонцем
й гілкою вишні



38.

любов — неначе
старий подертий плащ що
висить на кілку



39.

наші голоси —
скорбні двійники
мов крила вітру в степу



40.

навіть подушка
на твоїм ліжку дихає
споминами

Наверх до змісту





ПОДЕРТІ  ПІСНІ


1.

спомини розлуки
розписані на голоси
самотніх тіл

пісня про любов —
безслівна

спомини розлуки
поділені на образи
повзучих мрій
де акти кохання
немов білі з’яви
липнуть до тіла
і дотики
відчутні
як ранній осінній
дощ

пісня туги
перев’язана стрічкою
запашного літа

Наверх до змісту





2.

пишеш      розлука рве любов      у мене — розлука згортає
мрії      хилить до сну      сон — найкраща розлука      це —
— сніговій з білими горами кохання      та мене сон
заледенів      хочу розлуки і хочу тебе      дякую за дарунок
твої літа смакують тепер яблучнево

Наверх до змісту





3.

де я тепер ?
у спомині
що в дорозі до тебе
я —
в подертих піснях
чи пишу листи ?
ні
вже ні
чи дійду до тебе ?
подивися на сад
цвітуть яблуні
скоро родитимуть яблука
спитай їх
чи їхня дорога завершена ?

Наверх до змісту





4.

скажімо собі правду
море давно здерло
маски з облич
і залило сіллю очі
я не співатиму більше пісень
твоя особиста Сапфо
втратила голос
і дре пісні на захриплі куски
ти плачеш
я знаю
хоч сліз не видно в оці
ці солоні річки течуть у тебе
по внутрішній стороні лиця

недоступні краєвиди
мовчазні дороги

якщо знайдеш себе самого
на одній з них
прийди до мене
і скажи :
“відпочинь
тепер я співатиму тобі”

Наверх до змісту





5.

я побачив уперше тебе
у шкірці
недоспілого яблука
роки мої вийшли мені назустріч
і зловіщим хором заспівали панахиду
моїй
ще не народженій любові

якщо це яблуко заказане віками
подаруй мені хоч клаптик тої шкірки
з твоїми очима

Наверх до змісту





6.

я співала тобі лиш воскреслих пісень
твої руки розцвітали білими тюльпанами
і пестили моє яблучне тіло
не вір мітам
я — твоє яблуко
а як хтось спитає тебе
чому ти вкрав заказане яблуко
скажи
Паріс теж викрав Єлену
боги це бачили
боги мовчали

Наверх до змісту





7.

де я тепер ?
у твоїй долоні
чи ще співаю ?
ні
вже ні
мої пісні стали споминами
чи ми таки дійшли до себе ?
подивімось на сад
цвітуть яблуні
скоро родитимуть яблука ...

Наверх до змісту





МЕДОВИЙ  МІСЯЦЬ


1.

Мехіканська затока
раннім березнем
немов
розплесканий
холодний язик
лиже
наші
одружені стопи
і випльовує
минуле
з наших тіл

стоїмо загорілі
лицем до лиця
судоргами
зганяємо совість
у кінчики пальців ніг
і кидаємо її
як падлину
голодним
зубатим мушлям
хай догризають

Наверх до змісту





2.

медовий місяць —
це чистилище для любови

ми чисті

кров’ю
сплатили довг
лихварям сумління

Наверх до змісту





3.

вночі
місяць
заглядає щербато
у вікна
й наші тіла
застигають
болісним перламутром
а погляди
мов соромливі ящірки
втікають під каміння
що зветься пристрастю

ранок зустрічає нас
молоком мряки
рішаємо ще раз відбути прощу
в святиню плодючости

Наверх до змісту





4.

перед від’їздом
йдемо на пляжу
затока сумна й брудна
немовби в ній втопилися
гріхи мільйонів
одружених стіп

йдемо напроти сходу
сонце таврує нас
своєю любов’ю
і сплавлює металь
наших
підмізинних пальців

Наверх до змісту