РУТА
Р. Е.

Листопадні зорі
неприхильні
до любови.

Падаючи, відмежовують
себе від неба
і людей від себе.

Пробираючись крізь зорі,
затрачаю значення
жіночої природи,
забуваю запах рути,
що хмелив весну, —
заходжу в трепет
пожовтілого листка.

Наверх до змісту





ПЕРЕХІД  В  ОСІНЬ

Заходиш в дерево
і чуєш, як
втихають в тобі соки
і судинами стікають
в землю.

Чуєш, як
краєчками жовтіють мислі
і проймаються тремтінням.

Вітер видуває з тебе
рештки зелені.

Остання думка відривається
від тебе і летить.

Наверх до змісту





ПРОХАННЯ
М. Р.

Візьми в долоню
серце,
наче пташеня.

Вложи між губи дзьоб
і дай напитися.

Поклади між груди,
хай звине гніздо.

Надосвітку
воно для тебе
заспіває.

Наверх до змісту





ПЕЧЕРСЬКІ  ОБРАЗКИ

1.

Печерська Лавра
западалася
у ранок.

Бані, рухнувши,
пороли небозвід
і позолота капала
в Дніпро.

Наверх до змісту





2.

Розсуваючи стіну,
з руїн Успенського Собору
виходила процесія
і коругвами вигортала мряку,
щоб дати вірним прохід.

Монахи підпирали
рахітичні напіви хрестами,
а пташка в вишині
роздзьобувала щебетанням небо.

Наверх до змісту





3.

Святі угодники
поснули непробудним сном
в печерах,
натягнувши ризи на обличчя;
тільки дехто висував
худеньку, мов дитячу, руку.

Старі жінки
тормосили покійників
хрипкими молитвами
й обвивали їхні мощі
гіркотою немочей.

Преподобні ж
не могли зворушитись
ні рушитися,
щоб творити чуда.

Жінки тоді цілунками
пропалювали діри
в камені,
хрестились
і, перехиляючися
через загорожу келії,
падали в ікону,
щоби розчинитися в ній.

Наверх до змісту





4.

Жебрачка хилиталася
на кам’яному мурі,
простягаючи прочанам
пригорщу молитви.

До неі приступив
немолодий мужчина
і дав буханець хліба.

Вона поцілувала хліб,
запхала його в груди
і витягнула з горла
теплу ще молитву
за усопшу незнайому,
щоб зогріти самоту
мужчини.

Наверх до змісту





5.

Під горою
роз’ятрилася криниця
і темним оком
дивилася із давнин на світ,
а в пам’яті ховала
відбитки облич
святих угодників, ченців
і незчисленних смертних,
що, поражені гріхом,
кидали в криницю
судорожні лиця,
щоб очиститись і стати
перед Божим ликом.

Ми теж прийшли
напитися цілющости з криниці
й вимити обличчя.

Та відійшли
незцілені.

Наверх до змісту